Алкоголь
Дивись я тепер некерований натовп,
накочуюсь хвилею на берег скелястий,
стрімко лечу по стовпам телеграфним,
почуттів та емоцій великий потоп.
Я піна морська що в пиві твоєму,
підіймається вгору до краю бокала,
вгледівши те, що давно вже шукала,
в своїх бульбашках і в тілі своєму,
що форму приймає свого житла,
як натовп тече між берегами будинків,
гублячи лиця в газетних сторінках,
потроху звикає до зеленого скла,
що в твоїх очах відбивається,
швидко кількість мою примножаючи,
ти розумієш, що відбувається,
тож в тебе мені увійти ти дозволь,
хвилею з крові переродитись,
в інші молекули перетворитись,
бо ти печінка, а я алкоголь
