Він святкує сьогодні свої п’ятдесят…
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Він святкує сьогодні свої п’ятдесят…
Ну, святкує, - то ні…відмічає.
А точніше, то котрий вже тиждень підряд
Самогоном себе заливає.
Його пес їсть мишей і сусідських кішок…
На цепу ж не так легко впіймати…
А чи хто принесе коли хліба шматок
(Як хазяїн не встигне укнясти).
Холодильник пропив, що ще батько купляв, -
Там однак же нема що тримати.
Телевізор… І ванну… а нащо вона?
Можна й в ночвах купатись і прати…
Не потрібен паркан: лиш обмежує світ.
Поглядає на ліжко - залізне ж…
Та «бички» залишає для нього сусід,
А, буває, й сяку-таку їжу…
Бур’яном заростають могили батьків…
Не змогли з прірви витягти вчасно.
Налякали малим… заїкався… запив…
Й – до сьогодні… хтось винен? Все класно.
Ні турбот, ні проблем, і гранчастий весь світ.
Голова не причесана сива…
Чи подумає хто: «Йому ж також болить?!
Його ж теж колись мама любила!»
Лубни, 27.07.2012