Цілющі гостинці
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
До їжака в нору в дрімоту сну
У пору зимну каркала ворона,
Гукала так тривожну новину,
Аж сніг схитнула з віт дубова крона.
Повідомляла, що сусід хом’як
Сніг від оселі здумав одкидати,
Тепер же не оклигає ніяк:
Болить горлянка і не може встати.
У їжака відразу сон минув –
Це ж там сусід хворіє наодинці,
Зимову шубу й валянки вдягнув,
Швиденько склав до кошика гостинці:
Пучок калини, яблучок хрумких,
Сухих боровиків дістав зі шпарки
Ще й мармелад із глоду вкласти зміг –
Хіт власної кондитерської марки.
Спішив їжак снігами навпрошки,
У кошику гостинці ніс хороші,
А з неба сніг протоптані стежки
Ховав у біле віяло пороші.
Он там, де гірка снігова стрімка
Тьмяніє чагарем під дику сливу,
Видніється оселя хом’яка,
Й до входу сніг одкиданий дбайливо.
– Це ти, їжаче?! – із кубла хом’як
Вставав, хоч і вдавалося не дуже.
А я з застуд не відійду ніяк!
І дуже радий, що прийшов ти, друже
Розчулився, аж плакати хотів,
Та став їжак гостинці діставати,
Тож нащо сльози? Яблуком хрумтів,
Спішив за щоки мармелад ховати.
Й веселим став – предивна дивина,
Гостинцями вдалось полікуватись!
Біда й у лісі навіть не страшна,
Як є кому про тебе турбуватись.