Де снігова негода не страшна
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Коли зимою горбики й підгірки
Засипала пороша снігова,
Мишак обачно вигулькнув із нірки,
Щоб ніс не приморозити, бува.
Та й знов поліз у нірку зимувати,
Підбивши з трав кубельце сирувате,
Гризнув до сну насіннячка й зерна…
– Звести в землі житло – думки невдалі, –
У нірці бубонів серед пітьми,
– Дупло сухе ще з осені надалі
Старатимусь обжити до зими.
_
Мишак – рід гризунів родини миневих підряду миловидних. Забарвлення має коричневе або вохристе, живіт білий. Від сонь, полівок та хом’ячків відрізняється довгим, майже голим хвостом. Зазвичай активні вночі, взимку в основному сплять, зменшуючи активність до 1-3 годин на добу.
Мишаки мешкають у лісах, чагарниках, лісосмугах, у норах під пеньками чи в дуплах. Живляться в основному насінням дерев, зерном бур’янів, ягодами, молодими пагонами. На зиму роблять запаси зерна та насіння.