Полон ласкавих обіймів
Авторка перекладу — Крайнюк Надія
Візьми в ласкаві обійми, як в полон,
Відчуй тепло і трепет почуття,
Вдихни волосся магічного «озон»,
Занурюйсь в ніжність, наче в забуття.
Нехай хвилини полетять віками,
Хай зникне світ… Мені те все одно.
Твоїми я врятуюся руками.
З тобою — ціле ми уже давно.
Захопить смерть — солодкою мить буде,
З тобою поруч буду я завжди,
Обійми вічні — щастя в свято й будень…
Та ще в житті залишимо сліди.
Не відпускай мене ні на хвилину,
Притисни до грудей і шепочи
Про те, що любиш… Я до тебе лину,
У Всесвіті ми вдвох — вдень і вночі.
Поки серця близькі в гарячій плоті,
Щока плеча торкається твого,
Моя душа в немислимім польоті
Парить в безмежжі почуття мого.
І не важливе зараз все останнє.
Все, що було — то був, напевне, сон,
Я тільки знаю, що кохання — справжнє!
Обіймів буде вічним хай полон.
6. 02. 2021 рік
Картинка з інтернету
Оригінал
Авторка Світлана Черненко
Плен ласковых объятий
Возьми меня в плен ласковых объятий,
Почувствуй трепет и тепло моё,
Вдохни волшебный мускус медных прядей,
И в нежность погрузись, как в забытьё.
Пускай минуты полетят веками,
И рушится пусть мир – мне всё равно!
Твоими буду спасена руками,
Пока с тобой мы целое одно.
И даже смерть нагрянет — будет сладко
С тобой остаться рядом навсегда,
Когда и вечность для объятий кратка,
И жизнь до дна ещё не испита.
Не отпускай меня ни на минуту,
Прижми к груди и о любви шепни,
Я обо всём на свете позабуду,
Как будто во Вселенной мы одни.
Пока сердца близки в горячей плоти,
Щека целуется с твоим плечом,
Моя душа в немыслимом полёте
Парит в пространстве чувства неземном.
Всё остальное так сейчас не важно,
И всё, что было — было не со мной,
И только выйти из объятий страшно,
Чтоб не расстаться хоть на миг с тобой.
Смт Шевченкове, 6. 02. 2021 рік
