15.02.2021 16:58
18+
41 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Надія Крайнюк

Полон ласкавих обіймів

Полон ласкавих обіймів

Авторка перекладу — Крайнюк Надія


Візьми в ласкаві обійми, як в полон, 

Відчуй тепло і трепет почуття, 

Вдихни волосся магічного «озон», 

Занурюйсь в ніжність, наче в забуття.

Нехай хвилини полетять віками, 

Хай зникне світ… Мені те все одно.

Твоїми я врятуюся руками.

З тобою — ціле ми уже давно.

Захопить смерть — солодкою мить буде, 

З тобою поруч буду я завжди, 

Обійми вічні — щастя в свято й будень…

Та ще в житті залишимо сліди.

Не відпускай мене ні на хвилину, 

Притисни до грудей і шепочи

Про те, що любиш… Я до тебе лину, 

У Всесвіті ми вдвох — вдень і вночі.

Поки серця близькі в гарячій плоті, 

Щока плеча торкається твого, 

Моя душа в немислимім польоті

Парить в безмежжі почуття мого.

І не важливе зараз все останнє.

Все, що було — то був, напевне, сон, 

Я тільки знаю, що кохання — справжнє!

Обіймів буде вічним хай полон.


6. 02. 2021 рік

Картинка з інтернету


Оригінал

Авторка Світлана Черненко


Плен ласковых объятий

Возьми меня в плен ласковых объятий, 

Почувствуй трепет и тепло моё, 

Вдохни волшебный мускус медных прядей, 

И в нежность погрузись, как в забытьё.

Пускай минуты полетят веками, 

И рушится пусть мир – мне всё равно!

Твоими буду спасена руками, 

Пока с тобой мы целое одно.

И даже смерть нагрянет — будет сладко

С тобой остаться рядом навсегда, 

Когда и вечность для объятий кратка, 

И жизнь до дна ещё не испита.

Не отпускай меня ни на минуту, 

Прижми к груди и о любви шепни, 

Я обо всём на свете позабуду, 

Как будто во Вселенной мы одни.

Пока сердца близки в горячей плоти, 

Щека целуется с твоим плечом, 

Моя душа в немыслимом полёте

Парит в пространстве чувства неземном.

Всё остальное так сейчас не важно, 

И всё, что было — было не со мной, 

И только выйти из объятий страшно, 

Чтоб не расстаться хоть на миг с тобой.



Смт Шевченкове, 6. 02. 2021 рік

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.02.2021 10:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ні, то був інший вірш. Не цей. Я просто навела приклад, як росіянам подобаються вірші на українській мові. Вже не пам`ятаю, як називався той мій вірш.

А цей вірш "Плен ласковых объятий" (авторка Світлана Черненко) я переклала дійсно з російської на  українську мову.

 26.02.2021 05:09  Тетяна Чорновіл => © 

Тоді Вам подвійний респект! Я думала, переклад навпаки, з російської! 

 23.02.2021 09:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно, за коментар. Так, наша рідна українська мова дуже милозвучна, лагідна. Навіть росіяни просять більше писати віршів українською мовою. Писав мені один автор з Іркутська: — Прочитал Ваше стихотворение. Ни х...а не понял! Но чувствую и понимаю, насколько мелодичен и красив украинский язык!
Довелося мені перекласти текст вірша російською мовою на прохання цього читача. 

 23.02.2021 06:18  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красива любовна лірика. Як на мене, українською відчувається ніжніше, може того, що мова рідна.