Скарб для нащадків
Мово рідна, маків цвіте,
зерно колосисте,
слово моє, ясний світе,
одягну в намисто.
Дороге і різнобарвне,
гречне та ошатне,
як історія прадавнє,
іскрометне, знатне.
Мово моя, неньки пісня,
батьківська оселя,
де зоря моя досвітня -
берегиня Леля.
Мово рідна, предків слово,
як ковток повітря,
серед світу ти - основа,
проти лиха - вістря.
Мово моя, красна руже,
чиста як озерце,
кожне слово українське
тішить моє серце.
Рідне слово у віночок
стрічкою вдягнеться
і стрімким, дзвінким струмочком
світом ізів`ється.
Кожну стрічку - слово рідне
справжній скарб - нащадкам:
українське, цінне, гідне
передам у спадках!
Кожне слово - барву-стрічку
збережу, злелію,
заплету в тонку волічку
й вишию як мрію.
Львів, 21.02.2021