Так боляче
Так боляче давно вже не було
Із того дня як помирала мати,
А нині вимирає вже село
І нікому руки йому подати.
Колиска українства – це село,
Наш оберіг традицій та сумління,
Це звідси ми стаємо на крило
Для взлету і життєвого боріння.
Без нього наша нація не та,
Мов без землі троянди у букеті,
Які милують очі на свята,
У вазі швидко гинуть на бенкеті.
Взірець терпіння в праці та борні,
Бездонний скарб пісень сумних й веселих,
Так боляче у ці трагічні дні
За упокій селянства пити келих.
м. Київ, 06.07.07
