Дотик дощу
спогад про літо
Приємний дотик свіжості дощу!
Я простягаю руки й мружу очі.
Сьогодні політаю досхочу
в обіймах ночі, ніби потороча…
Босоніж по калюжах навпростець
я побіжу чимдуж, і що є сили
розправить крила вітер пустунець,
полину в небо птахом сизокрилим…
До зір янтарних ніжно доторкнусь,
і погойдаюсь плавно на хмарині,
грайливо й щиро місяцю всміхнусь,
і попливу по небу в субмарині…
А вранці, коли сонечко зійде,
і зникне сон в замріяних долинах,
у травах оксамитних розцвіте
червоний мак у росяних краплинах...
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,