26.02.2021 05:02
для всіх
150
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

А той...

А той...

з рубрики / циклу «ГУМОР»

Осанну сонцю сон співає, 

Знов кави смак наповнив чашку.

А той, що кави не вживає, 

Над чаєм десь зітхає тяжко.


Зігріє кава, приголубить

І вдень зимової негоди.

А той, що кави геть не любить, 

Жде без питва кінця роботи.


Смеркання вечора ласкаве

Замріло в кавовій знемозі.

А той, хто нудить вік без кави

Залився пивом при дорозі.


Медово ніжить кава ночі

Духмяну зоряну палітру.

А той, що кави все ж не хоче, 

Жде сну про чарку чи півлітру.


У мріях кава і в етері

Мов добрих чар чуття зимове.

А той… побіг у кафетерій

І каву нищечком замовив.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.02.2021 21:00  Серго Сокольник => © 

О) Цикл "Смак поцілунку й кави на вустах") Респект, Таню)

 27.02.2021 22:50  Віктор Насипаний => © 

У вас кава червоною ниткою через усю творчість. Гарно! Щасти!

 27.02.2021 19:30  Борис Костинський => © 

Вірш, як завжди, чудовий, але... не політкоректий. Кава далеко не всім до смаку, але про смаки не сперечаються! ;-)

 26.02.2021 10:33  Ем Скитаній => © 

...люблю каву!...але й не забуваю про щось таке ж гарне, як кава...тілько "трохи" міцніше...забув... - то я який, Тетяно?..."отой" чи "хтона який"?...{#}...

 26.02.2021 10:03  Надія Крайнюк => © 

Жарт вдався :-) А от я каву не п`ю. У мене на неї алергія.
Дякую за вірш.

 26.02.2021 08:06  Анатолій Костенюк => © 

Уприсмаках цікаву
люблю ласкаву каву...