Ще мелять в сніг обвітрені млини
Ще мелять в сніг обвітрені млини
Небесні хмари на дахи людини.
Лишається дві ночі до весни,
Два дні й світанку ледве півгодини.
В клітчастих пальтах башти й тереми,
Із їх кишень ось-ось зійдуть фіалки,
Сходить на гору ранок над людьми,
Він тягне сонце до вершин на санках.
Навколо пледи, смуги килимів,
Укриті сквери й приспані дороги,
Ранкові зорі з теплих кожухів,
Тихенько сходять на земні чертоги.
І плещуть води, довгі пальці стріх,
Свої весні тривкі аплодисменти,
Ідемо з лютим, час збиває з ніг,
Ховаючи всі зайві сентименти.