Знаєш, любий
Знаєш, любий, в часи дешевої аналітики,
І «напнутої» на себе чужої прози,
Усе менше, чомусь, хочеться говорити,
Тож тримаю холодними серце та розум.
Усе всіх влаштовує, війна триває,
І все важче збагнути та зрозуміти,
Чому так змінилися знаки до раю
Із «Увага, ангели!» на «Обережно, діти!»...
Ось є наче сонце, дерева, трава є,
І нескошені луки твоїх онуків,
Але ця війна, війна триває,
Відбиваючи мріям ноги та руки.
І ти знаєш, оці життєві пропорції,
Викидають мене далеко «поза»,
Навіть правду тут роздають по-порціях,
Щоб не сталось смертельного передозу.
Добре знаєш, що в тебе я сильна дівчинка,
І якщо я уже починаю мовчати,
То покинула грати з цим світом «в піжмурки»,
Бо тут тільки Бог все почне спочатку.
