Знаєш, любий

Знаєш, любий, в часи дешевої аналітики,  

І «напнутої» на себе чужої прози,  

Усе менше, чомусь, хочеться говорити,  

Тож тримаю холодними серце та розум. 

Усе всіх влаштовує, війна триває,  

І все важче збагнути та зрозуміти,  

Чому так змінилися знаки до раю 

Із «Увага, ангели!» на «Обережно, діти!»... 

Ось є наче сонце, дерева, трава є,  

І нескошені луки твоїх онуків,  

Але ця війна, війна триває,  

Відбиваючи мріям ноги та руки. 

І ти знаєш, оці життєві пропорції,  

Викидають мене далеко «поза»,  

Навіть правду тут роздають по-порціях,  

Щоб не сталось смертельного передозу. 

Добре знаєш, що в тебе я сильна дівчинка,  

І якщо я уже починаю мовчати,  

То покинула грати з цим світом «в піжмурки»,  

Бо тут тільки Бог все почне спочатку.