07.03.2021 00:48
для всіх
81
    
  2 | 2  
 © Ольга Шнуренко

Рання весна

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Весна зітхає сумно й безголосо -

її турбують залишки зими,

розчісує в задумі вербо-коси,

у лісі стелить квітко-килими…

Ще й досі сплять засмучені озера,

а річка вже тихенько гомонить,

кудись біжать хмаринки срібно-пері,

і часто з неба дощик дріботить…

Коли ж на небі сонечко іскриться,

відразу оживає все довкруж,

від радості голосять свійські птиці,

а лісові цвірінькають чимдуж…

Тоді й душа співає соловейком,

від щастя світить сонечко в очах,

і знову нові вірші чи римейки

пишу вночі й палаю, мов свіча…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2021 15:01  Надія Крайнюк => © 

Чудовий Ваш вірш, Олю. І в усьому винна весна. :-) Дякую!

 07.03.2021 10:54  Анатолій Костенюк => © 

Просто і щиро про свій настрій. Гарно.