Зізнання
Я призначу тобі побачення,
В закуточку своєї весни.
Є надія, що все ще не втрачено,
І в чарівні зануритись сни.
З оберемком рожевих тюльпанів,
З діамантами в краплях дощу,
З легким подихом свіжих туманів,
Я зізнанням тебе пригощу.
Почастуємо разом всі ласки,
Які вип*єм з настою роси.
Прочитаємо дивнії казки,
І тоді, що захочеш проси!
Мрію разом збирати на небі,
Тепле світло вечірніх зірок.
Та дивитись, як відданий лебідь,
Вибирає найкращу з жінок!
Сяйво місячне тихо стікає,
З хвиль, волосся твого, на плече.
Зяблик десь про весну вже співає,
Ніжний спів, як струмочок тече.
Я долоні твої, як скарби, заховаю,
Ніжним подихом я їх зігрію.
Прошепочу тихенько: - Кохаю!
І кохати тебе, тільки, мрію ….
15.03.2021
