17.03.2021 10:18
for all
13 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Місан Анатолій

Зізнання

Я призначу тобі побачення,  

В закуточку своєї весни. 

Є надія, що все ще не втрачено,  

І в чарівні зануритись сни. 




З оберемком рожевих тюльпанів,  

З діамантами в краплях дощу,  

З легким подихом свіжих туманів,  

Я зізнанням тебе пригощу. 





Почастуємо разом всі ласки,  

Які вип*єм з настою роси. 

Прочитаємо дивнії казки,  

І тоді, що захочеш проси! 





Мрію разом збирати на небі,  

Тепле світло вечірніх зірок. 

Та дивитись, як відданий лебідь,  

Вибирає найкращу з жінок! 





Сяйво місячне тихо стікає,  

З хвиль, волосся твого, на плече. 

Зяблик десь про весну вже співає,  

Ніжний спів, як струмочок тече. 





Я долоні твої, як скарби, заховаю,  

Ніжним подихом я їх зігрію. 

Прошепочу тихенько: - Кохаю! 

І кохати тебе, тільки, мрію …. 



15.03.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.03.2021 23:36  © ... => Надія Крайнюк 

Дякую!) 

 20.03.2021 23:36  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 20.03.2021 23:35  © ... => Лана Цвіт 

Щиро дякую! 

 20.03.2021 23:35  © ... => Каранда Галина 

Дякую!) 

 20.03.2021 23:34  © ... => Каранда Галина 

Дякую!) 

 18.03.2021 08:20  Надія Крайнюк => © 

Красивий ліричний вірш. Дякую! 

 17.03.2021 11:06  Лана Цвіт => © 

Гарно! 

 17.03.2021 10:34  Каранда Галина => © 

Чудово!