25.03.2021 09:41
для всіх
189
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

Рідне моє село

з рубрики / циклу «Присвячення»

Описую думки свої химерно,

Чіпляю на живця нові слова,

І засіваю між рядками зерна,

Щоб ожила віршована краса…


Емоції фонтанять феєрверком

І стелиться барвінками туман,

А пам`ять усміхається люстерком,

І одурманює як фіміам…


В моє дитинство радісне й веселе,

Я знову завітала уві сні,

І пригадала мальовничі села,

А серед них розкішні Дибинці…


Там ліплять гончарі горшки казкові,

І річка Рось цілує голубінь,

Жінки вдягають плаття веселкові,

І ставлять диво-горщик на черінь…


А потім розмальовують квітками,

Узором прикрашають залюбки -

В Італію Іван Масюк з горшками

Не раз літав на різні виставки…


Пісні в обіймах ніжних надвечір‘я,

Курличуть в небі голоси дзвінкі,

Дрімають прибрані хати й подвір‘я,

І всюди чути пахощі п‘янкі…


А ще там дуже люблять вишиванки,

Віночком прикрашають довгі коси -

Блукає в пишних травах на світанку

моє дитинство босоноге в росах...


Всім серцем я люблю своє село -

Мого дитинства срібне джерело!


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.03.2021 19:11  Надія Крайнюк => © 

Гарний вірш про рідне село. Де б ми не були, а найдорожчим для кожного залишиться місце, де народилися і виросли.
У мене теж є такий вірш "Моє село".