30.03.2021 10:27
для всіх
86
    
  2 | 2  
 © Ольга Шнуренко

Чому сумую я

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Все рідше відчуваю потрясіння,

Все менш дивують аномалії життя,

Нема надії на швидке прозріння,

Яке, можливо, подарує майбуття…


Мене не тішить змучене довкілля,

Ще буде сніг у квітні і рясні дощі,

Загрожує глобальне потепління,

Та крижаніють почуття в моїй душі…


Мовчать і небеса, і ліс дрімучий,

Не чути дивовижні трелі солов’я,

Ще не парфумить п’янко сад квітучий,

Тому так сумно гомонить душа моя…


#Ольга_Шнуренко

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2021 06:37  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий ліричний вірш, хоч і з сумними настроями. У квітні сніг якщо й випаде раптом, то й розтане. Не будемо його боятися. Все буде добре!

 30.03.2021 11:17  Надія Крайнюк => © 

Дійсно, вірш філософський і дуже сумний. Нічого, будуть ще і теплі дні, і сонечко, і парфуми квітучих садів. Усе це буде. А поки що так, неприємна холодна весна. Бадьорого Вам настрою Олю! Все буде добре!