Віршенята Весноцвіти
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
ПЕРВОЦВІТИ
З землі ще тільки зійде сніг,
У лісі бачимо ми їх –
Найперші вісники веснЯні.
Мов у барвистому тумані
Тріпочуть пелюстки з-під снігу.
Усім на радість і на втіху
Квітують рано навесні
Суцвіття ніжні, запашні
ПІДСНІЖНИКИ
З-під снігу пуп’янки зростали,
Холодну ще весну вітали
Тендітні білосніжні квіти.
Не рвіть їх для розваги, діти.
Найкраще скраю від дороги
Ґрунт навкруги підрийте трохи
Із цибулинкою росток
Пересадіть у свій садок.
ПРОЛІСКИ
В розквіті проліски пригожі
На барву з синню неба схожі.
Край лісу чи поміж кущів,
В осонні й шепоті дощів
На вітрі мріють залюбки
Маленькі сині квіточки.
МАТИ-Й-МАЧУХА
Ще в холоди зійшли завчасно
Розквітли золотаво-рясно.
В сухій траві чи край дороги.
Мов сонечок маленьких трохи
Весна сипнула щедро в сніг
І заясніла серед них.
РЯСТ
Прийшлося у весни питати,
Чи цей рік рясту дасть топтати.
Та вже зросли суцвіття в рясті
Бузкові й злегка червонясті.
Не поспішайте ряст топтати –
Він квітне, щоб весну вітати.
СОН-ТРАВА
Похитнули диво-квіти
Тишу запашну,
Дзвонять, мов весни привіти,
В колокільця сну.
– Нишком нічка запитала:
Що то за дива?
– А весна відповідала:
Квітне сон-трава.
ФІАЛКИ
Фіалки ніжні лісові
Між листя чи в сухій траві
Побачите не зразу,
Та їх ошатний аромат
Весною сповнить ліс і сад,
З зими сумний до часу.
Сховалися попід листки,
Розквітнуть аж у квітні
Темно-лілові квіточки,
Біленькі і блакитні.
КРОКУСИ
Коли земля, пробуджена від сну,
Чекає в сонця променях весну,
Де ліс схилив у смутку голі віти.
На пагорбах узлісь і схилах гір,
Там, де ще сніг біліє до сих пір,
Шафран розлився в крокусів розквіти.
Короткі квітконоси на стеблі,
Тож майорять пелюстки при землі,
Нестримно променіють між снігами.
І здасться в прохолодній цій порі,
Що верхнє небо високо вгорі,
А нижнє – розлилося під ногами.
КОНВАЛІЇ
У суцвіттях між листками.
Запашними пелюстками
Білі трепетні дзвіночки
Сходять в тіні півпрозорі,
Мов весняні ясні зорі,
Нарядилися в віночки.
Шле світання сонця ласку
У конвалієву казку.
