Контури хронік на темнім асфальті
Замулені очі, заковані кроки...
Дороги в тенета сплелись...
Засвоєні правила, норми, уроки...
Сьогодні було вже... Колись...
...Злетіли б стежки, від Землі відіп`яті,
Лишаючи смужки криві
Контурів хронік на темнім асфальті
Й пунктирних слідів у траві.
ПіднЕстися б тими стежками розкутими
На кілька прольотів... Й поглянути вниз...
Як міліє дрібне, з висоти осягнуте...
І фатальний його пост-реліз...
Як, натомість, незриме й впритул неосяжне
В масштабі вертає зір,
За вітром квапливо спішить легковажне,
Й черговий розкручує вир...
Розгледіти можна й таємні кутки,
Де ховаються темні тіні,
Та являючи обриси на склі,
Малюють штрихи настінні...
...Слів стоголосся, малюнків вітраж,
Змішалися літери й фарби...
Й таким незнайомим стає антураж,
Коли не помітні карби*.
м. Київ, 25.03.2021 р.
