Всьому свій час
Всьому свій час й лиш вічне понад часом...
Приспати день, щоб розпочать новий світанком..
На мить спинитись, щоб зійти з швидкої траси...
Закрити очі та відчути велич ранку...
Як чорним по білому сходить молитва,
Омивши росою натомлені ноги,
І дороговкази, забуті в гонитві,
Вертають на правильну долю-дорогу:
Як замовчати, щоб справжє почути...
Як відпустити, щоби знайти...
...Вигорають на сонці чорнії смуги,
Пісками шліфуються гострі кути...
По білому білим, по чорному чорним -
Німий діалог із невидимих фраз...
Красою назвали сусідку потвори,
Людською свідомістю править "контраст".
Усьому свій час...
с. Мотовилівка, 22.04.2021 р.