Знову терен наснився...
Знову терен наснився густий
На дорозі, дорозі до тебе.
Ти стоїш там, такий молодий,
Там, де шлях мій єднається з небом.
Ти стоїш на моєму шляху,
Що ж із того, що шкрябає терен?
Рвусь крізь нього в холоднім страху,
Що очей твоїх зникнуть озера.
Кров тече по щоці, мов сльоза,
Тіло - все пошматоване в клоччя,
Та у серці - надія: сказав
Ти у сні, що зустрітися хочеш.
...Знову терен наснився мені,
Чорнувата, терпка перешкода.
А на тій, а на тій стороні
З мене погляду милий не зводив...
Непролазні наснились терни,
І твій образ - знайома омана,
Мов живий, уже вкотре наснивсь.
І кроваві від терену рани...
2012
