10.04.2021 09:41
для всіх
107
    
  2 | 2  
 © Анатолій Костенюк

Алея Героїв

Алея Героїв
Працюємо, щоб мати вільний час,
і воюємо, щоб жити мирно.
Арістотель

Надгробки тягнуться на схід,

мов потяг в небо вирушає.

На обелісках кожен зблід,

стомився, начебто дрімає.


Немов їм – знову на війну

за рідний край, за Україну,

за безпорадності вину,

за долю і за приклад сину.


Що кожного чекає там –

Елізіум, пекельний Гадес;

окопи з кульовим виттям,

чи ти, цивільних вбивце, «граде»?


Де смерть у всій своїй «красі»

долає лю́дські сподівання

там, на нейтральній полосі,

на «лінії розмежування»…


Це Стікс, а не Дніпро. На схід

пливуть вони в тумані нині.

Оболи човняру, як слід.

Не чим ні перед ким не винні.


Тож, Вічний Всеблагий Господь,

на їхню жертву зглянься з неба,

їх душі праведні, їх плоть

візьми нетлінною до Себе!


Надгробки – потягом на схід…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.04.2021 02:42  Борис Костинський => © 

Аплодую Вам, пане Анатолію! Жертви задля Вітчизни ніколи не марні! Хто б сказав в 40-х, що героїзм та самопожертва воїнів УПА відіб`ються через десятиліття тим, що навіть їхні гасла "Слава Україні!" та "Слава нації!" стануть нормою в Україні, такого далекого від них початку 21-го століття. Сакральна кров завжди укріплює волю нації!