15.04.2021 08:02
для всіх
105
    
  4 | 4  
 © Анатолій Костенюк

Michelangelo Buonarroti, sonеtto №8

Michelangelo Buonarroti, sonеtto №8
Quanto si gode, lieta e ben contesta
di fior sopra’ crin d’or d’una, grillanda,
che l’altro inanzi l’uno all’altro manda,
come ch’il primo sia a baciar la testa!
Contenta è tutto il giorno quella vesta
che serra ‘l petto e poi par che si spanda,
e quel c’oro filato si domanda
le guanci’ e ‘l collo di toccar non resta.
Ma più lieto quel nastro par che goda,
dorato in punta, con sì fatte tempre
che preme e tocca il petto ch’egli allaccia.
E la schietta cintura che s’annoda
mi par dir seco: qui vo’ stringer sempre.
Or che farebbon dunche le mie braccia?

Немає щасливíшого заняття:

охоплює віночок польовий

голівку милу, вогнепад по ній

волосся золотого, як багаття.


А скільки насолоди знає плаття,

що полонило стан її стрункий,

як непомітно кульчик дорогий

цілує у щокý її з завзяттям!


Шовково сяючи у світлі дня,

як ніжно стрічка віє на повіки,

як цей кулон між персами затих…


І поясок, що талію обняв,

шепоче тихо: «застібнýсь навіки…»

Ще скільки праці тут для рук моїх?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.04.2021 12:47  Ольга Шнуренко => © 

На мою думку цей сонет перекликається із сонетом Шекспіра 130. Епоха Відродження - завжди була для мене унікальна і цікава. Але, на жаль, я так мало знаю. Наприклад, я вважала, що Мікеланджело був тільки художником. Ви мене наштовхнули почитати його біографію. Те, що він писав чудові сонети - для мене відкриття. Без вашого перекладу я мабуть ніколи б про це не дізналася...

 15.04.2021 11:34  Надія Крайнюк => © 

Який гарний переклад, пане Анатолію! Чудовий сонет.

Пане Анатолію, загляньте у повідомлення. Там є для Вас лист.

 15.04.2021 09:23  Каллистрат => © 

Отличный перевод пан Анатолий! Спасибо.

Вот так вот прочитаешь и подумаешь: в какой же нынче стороне завис наш маятник бытия, если на всё про всё у нас вместо Микеланждело - Лесь Подервянский! )))))

Не те нынче времена, ох, не те)))

Но бодрости не теряем!