БАБУСІ
Як була я молодою,
І життя було друге,
Батько сіяв у колгоспі,
Мати в ланці, кожний день,
І трудились, і молились,
Ми і Богу, і Землі,
Й на трудодні, що заробляли,
Ми всі жили, у тій сім`ї,
Всі дорослі, окрім мене,
Дев`ять душ в одній сім`ї,
Всі трудилися, у полі,
Аж до великої війни,
І я росла, щаслива дуже,
Молоділа з кожним днем,
Все засіяне квітками,
Все для мене, і людей,
І з`явився той единий,
Що любив мене, до сліз,
Й одружилися ми двоє,
Бо пов`язані навік,
І була в мене хатина,
Що дісталась від людей,
Ми щасливі були разом,
Проживали кожний день,
І не треба більш нічого,
Є робота, є сім`я,
Дітки були, мов ті квіти,
І щаслива була я,
Батько був, і була мати,
Він єдиний, навіки,
Та прийшло до нас всіх горе,
Із об`явленням війни,
Всіх забрали, хто був поруч,
Боронити землю цю,
Й нас любимих, і маленьких,
Залишили в цім селі,
Йшла війна, не загорами,
Прилетіла і до нас,
Й німці тут, і поліцаї,
Всі розпитують про нас,
Хто є хто, у кого близькі,
На війні, чи в партизан,
І прийшли, і запалало,
Все життя, і доля там,
Ще зимою, гола й боса,
Дім горить, і все майно,
Що зживала, приживала,
І не бачить нас ніхто,
Всіх зібрали, заштовхали,
Відвезли до ями нас,
І бабусь, дітей до ями,
І мене, з моїм дитям,
Від побаченого й досі,
Серце щимить і болить,
Не повернеш всіх, ніколи,
І душа їх не простить,
Як жива я залишилась,
Я й не помню по цей день,
Стало зле мені, й дитина,
Народилась у той день,
Це вже потім, через тиждень,
Зав`язали й потягли,
Комсомольців, безпартійних,
І єдиного в житті,
Він все бачив, теє горе,
І сказали про мене,
І доньку, що народила,
І про те, що ми живі,
Їх спалили, нема й сліду,
Але душі їх ще там,
У тій церкві, на розвилці,
Й до сьогодні вони там,
Все пройшло, війна стіною,
Що зметала все і вся,
І людьми були герої,
Що віддали там життя,
І сестра, що пожаліла,
Нас з донькою, назавжди,
І поїхала, і зникла,
На чужині, ще з війни,
І трудилась, і робила,
За усіх кого нема,
То у ланці, то у полі,
То в жнива, і до темна,
І росла моя красуня,
Щебетала все і вся,
І раділа я, і ждала,
Що щаслива буду й я,
І пройшло життя, і доля,
Не всміхнулася не раз,
Вже нема його, і горе,
Живе зі мною, поміж нас,
Щаслива донька, вже є внуки,
Пішли у школу, в перший клас,
І я сама, і мої думки,
До нього линуть по цей час,
Як би жили ми із тобою,
Яка б сім`я була у нас,
Та не судилось нам обоїм,
Прожити разом, хотьби раз,
Пройшли роки, дорослі внуки,
Воюють знову, і за нас,
Вони все знають, пам`ятають,
Як було з нами, у той час,
Життя просте, неначе казка,
І все повториться, й не раз,
Живіть у мирі, і шануйте,
Все, що оточує всіх нас,
Ви бережіть цей мир любов`ю,
Яка була колись у нас,
Цінуйте людське, і побачте,
Воно прийде колись до вас.
Ой, як була я молодою...
Миргород, 05.08.2019