Дощу

Десь вдалині повіяло дощем,  

І колихнуло вітром небо синє,  

Захмурило повітря для людей,  

В чеканні все нового дива. 

За мить стемніло небо у горі,  

І зашуміло листя понад краєм,  

Давно очікувані хмари із дощем,  

Занесло й нам на радість з вами. 

Все навкруги заповнено дощем,  

От-от зірветься він з цієї брами,  

І вітер дмухає на нього із теплом,  

Щоб він полив нам все із вами. 

Затихло все в очікуванні дій,  

І вітер все жене по небу хмари,  

От-от настане свято для землі,  

Яку ми так всі любимо із вами. 

Проснеться поле, й знову оживе,  

Усе зігріте сонцем і тобою,  

Захлюпотять калюжі із дощем,  

На радість світу нашому, й любові. 

Десь вдалині повіяло дощем,  

І колихнуло вітром понад краєм,  

Стоять дерева наче в вишині,  

Та зустрічають там забуті хмари. 

Миргород, 20.08.2019