Цілющий узвар
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
У лісі зажурились мама й татко –
Неждано застудилось їх дитятко
Холодної весняної пори.
Бо як дощу вітри нагнали дужі,
Бродило босе по мулькій калюжі –
Тепер же носом чмихає з нори.
Не гаяв татко часу ні хвилини,
Знайшов цілющий кетяжок калини,
Що з осені лишився на кущі.
По сухостій із м’яти для узвару,
Щоб не було в маляти кашлю й жару,
Десь подалася мама по дощі.
Коли варила, додавала в воду
Ще дві маленькі грушки, жменьку глоду
І цвіту бузини сухий пучок.
Аж ліс застиг, у пахощі повитий:
Узвар удався добрий, смаковитий,
Щоб не хворів маленький їжачок.
