А холодить часом і влітку
А холодúть часóм і влітку
і крила до лету сковує,
плете голод емоціям сітку
і красиве від світу приховує.
Гірчить деколи навіть солодке,
до нудоти і зовсім нестерпно.
А що добре - у часі коротке
та у серці живе невичерпно.
Виринає минулого спогад
і млоїть десь глибоко, у ямці.
Відчиняються двері навздóгад,
довіряючись дотику, клямці.
Часопаду невпинного погляд
лічить дні і складає їх в пари,
лиш надія нам квітне як сонях
й наші мрії вплітає в стожари.
Львів, 30.04.2021