Rainer Maria Rilke
DAME VOR DEM SPIEGELДама перед дзеркалом
Wie in einem Schlaftrunk Spezerein,
löst sie leise in dem flüssigklaren
Spiegel ihr ermüdetes Gebaren;
und sie tut ihr Lächeln ganz hinein.
Und sie wartet, daß die Flüssigkeit
davon steigt; dann gießt sie ihre Haare
in den Spiegel und, die wunderbare
Schulter hebend aus dem Abendkleid,
trinkt sie still aus ihrem Bild. Sie trinkt,
was ein Liebender im Taumel tränke,
prüfend, voller Mißtraun; und sie winkt
erst der Zofe, wenn sie auf dem Grunde
ihres Spiegels Lichter findet, Schränke
und das Trübe einer späten Stunde.
Rainer Maria Rilke
У дзеркало, готуючись до сну,
свій образ, як до келеха снодійне
поволі розчиняючи, закине
усмі́шку та поставу чарівну.
Якщо запінить напій, в глибину
додасть волосся від заколок вільне.
Коли ж вбрання прозоре білопінне
спаде з плечей, ту суміш запашну,
що з амальгами плине до кімнати –
зображення – смакує по ковткам,
на кпин обділеним чоловікам.
А покоївці увійти, пенати*
дозволять, коли в дзеркалі за мить
вже: шафа, лампа, за вікном дощить.
* - домашні боги