09.05.2021 16:10
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Віктор Насипаний

Найголовніше

Хвалився зайчик молодий,  

Старому зайцю плів байки,  

Що він сміливець хоч куди,  

Що знає ліс. Різкий, прудкий. 


Що чує й бачить все навкруг 

І силу має, вдачу й хист. 

Що красень він, хитрун і друг. 

Не взяв його ні вовк, ні лис. 


- Бо вуха й лапи - головне! 

Ховатись добре вмію теж. 

Не зміг хижак знайти мене. 

Хоч ти мудріш. Та то пусте. 


Аж гавкіт чує враз малий. 

Мисливці, мабуть, гонять псів. 

Сміпивець вуха вмить стулив,  

Старий затих і ледь присів. 


Один в траву скоріш сховавсь,  

А той зірвавсь, чимдуж побіг. 

Та як не гнав, петляв. Попавсь. 

Вхопили пси його рябі. 


А був би ти, малий, мудріш, - 

Подумав. Жив би ще дивак. 

Не вуха й ноги головніш, - 

Важливіш, певно, голова!  


Подумай ти, чи так, чи ні? 

Що часто є в житті важніш? 



Тернопіль, 2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.05.2021 16:26  Анатолій Костенюк => © 

Класична цікава байка! Байки пишуть мудрі поети. Читаю і жалію, чо мало у нас байкарів)))