Мудра думка
з рубрики / циклу «Філософські мотиви»
Я все життя кудись біжу, куди, насправді, я не знаю, багато радості було в житті чи ні – на це я не зважаю…
Давно осиротів мій рідний дім, ростуть дерева навіть крізь асфальти, лякають хату блискавки та грім, дощу краплини співають альтом…
В погожі дні ласкаве сонце зазирає у вікно, чи є жива душа – воно гадає, давно стара криниця сумує за відром, і час від часу на гостину відлуння зазиває…
Буває бачу уві сні – в дворі багато люду, чому вони прийшли сюди, і що насправді далі буде?
Та знати правду мозок мій не хоче, я прокидаюся зі сну, йду до вікна – на небі зорі, ніби поторочі, і ніч в обіймах заколисує весну…
В такі хвилини серце смуток крає – навіщо ми прийшли сюди, і раптом мудра думка виникає - насправді все, що нам потрібно, поряд є завжди…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
