Віщий сон
Я приснився в недосяжнім,
У майбутнє залетів…
Від побаченого ”завтра”
Як стовбець я занімів.
Проповзли страх – рік дванадцять,
Двадцять перше грудня там
Було бурною гульбою…
Крикнув Бог – а ось фіг вам.
Не помрете ви сьогодні,
От розмріялись, синки.
Ви пливіть в атракціоні,
Що придумали думки.
І по різному, каліки,
Приповзли в двадцятий рік.
Не на двох, а вже як мавпи –
Нова ера – новий вік…
От настало покарання,
Де правитель – грізний слон.
Отче, вдячний за послання,
За цей віщий, святий сон.
