04.07.2011 11:52
-
419 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Сашко Гриб

Я бачив світло

Я бачив світло

Я бачив світло і густу пітьму,

Я впізнавав на дотики свободу,

Але усе, що я собі візьму -

Ковток надій, який замінить воду.


Який вросте у серце через кров

І розіллє по венах метастази,

Щоб кожен подих відповідь знайшов,

Думки реінкарнуючи одразу


І пульсувати, збільшуючи ритм,

В сонцесплетіннях стомлених нейронів

У пошуках невиправданих рим

Мов зброю прикладаючи до скроні.


Ковток надій. Обвітрені думки.

На охололі руки зорепадом

Впаде світанок тихий і стрімкий

І я впаду, щоб проростати садом...

Публікації: Сашко Гриб

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.08.2011 02:06  Микола Чат => © 

Сашко, ти знов на висоті!


В твоїх віршах є одержимість!!!


Але скажи мені на милість


Навіщо обороти ті,


Де зашкарублі почуття


Стають обузою поєту???


Кинь дурнувату цю "дієту"!


Просте, як гривеник, життя...