Мій Серпню, любий місяцю
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Спекотний Липень дівся десь,
А Серпень вже з серпом іде.
Зустріло його Літечко,
Давай гукати-кликати:
– Мiй Серпню, любий мiсяцю,
Гайда купатись пiдемо,
Ласкаве тепле сонечко
Давно в рiцi купається!
– Не можу зараз, Лiтечко,
Бо саме в полi хлiб стоїть,
В нiм вiтер грає хвилями,
Того й гляди – осиплеться.
– В коморi хлiб – ходім тепер
В ліс по гриби та ягоди.
– Зажди ще трохи, Лiтечко,
Збираю раннi яблука.
– Довiдайся ж, мiй братику,
Прийди, хоч попрощаємось…
– Iду вже, лиш городину
На всiх грядках упораю.
Бiжить-спiшить з гостинцями,
Та Лiтечка нiде нема –
Метеликом малесеньким
Кудись удаль полинуло.
Ще гріло ніжне сонечко,
Та Серпень в квіти сум ховав,
Бо в кожному метелику
Все Літечко ввижалося.
– Бери ж гостинцi, Осене,
Це все – дари вiд Лiтечка,
А я пiду байраками,
Знайду свого метелика.