Диференціал
з рубрики / циклу «Нуртовище думок»
Дивитися страшно на зорі далекі,
Коли розділяють безмежні парсеки.
Сюди долітають їх промені світлі,
А простір між нами - холодні мов ріки.
Мізерності сутність у вічі впадає,
Маленька краплина у мріях тримає.
Побачити може, аби зрозуміти,
Цей час або простір - хто з них, чиї діти?
Дивитись мрійливо на зорі далекі -
В думках осягнути невидимі треки.
Насправді немає нічого страшного,
Лиш все зрозуміти - ще мати цю змогу.
БЦДСС, 28.07.11
