10.06.2021 07:18
для всіх
76
    
  3 | 3  
 © Ольга Шнуренко

Милі серцю етюди

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

"В дитинство хочу, там усе моє.
В дитинстві ми — великі Маґеллани..."
#Ліна_Костенко



Біля лісу й зеленого лугу, в травах буйних рано на світанку, пісню заспіваю, біль і тугу, щирі сльози виллю до останку…


В ній моє дитинство босоноге, радість і журба упереміжку, спогади про пройдені дороги викликають сльози і усмішку…


Згадую про сонячні світанки, купелі у росах життєдайні, неба світло-голубі фіранки, двір і хату, чисті та охайні…


В травні мене мама народила, в час, коли в дворі цвіла калина, серцем щирим весни полюбила, їм завжди раділа, як дитина …


Ліс мене щодня до себе кликав, ніжно обіймала прохолода, вітер листям шелестів, мугикав, спів пташиний - справжня насолода…


Килими квітчасті на поляні, чистий, як кришталь, прудкий струмочок, трави соковиті і духмяні, ягоди сховались під листочок…


Ваблять око запашні суниці, чути спів пташиний звідусюди, бджілка п’є нектар із медуниці – милі серцю лісові етюди…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.06.2021 07:51  Анатолій Костенюк => © 

Те, що ховається у серці
ми прагнемо знайти в мистецві.
Мандруємо за небокрай,
хоч носимо у серці рай...

 10.06.2021 07:24  Тетяна Чорновіл => © 

Чарівно й мило звучить Ваша поетична мініатюра, а насправді мандрівка у світ дитинства і лісових чар. Нехай біль і туга минає, а в серці залишаються світлі спогади.