Милі серцю етюди
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
В дитинстві ми — великі Маґеллани..."
#Ліна_Костенко
Біля лісу й зеленого лугу, в травах буйних рано на світанку, пісню заспіваю, біль і тугу, щирі сльози виллю до останку…
В ній моє дитинство босоноге, радість і журба упереміжку, спогади про пройдені дороги викликають сльози і усмішку…
Згадую про сонячні світанки, купелі у росах життєдайні, неба світло-голубі фіранки, двір і хату, чисті та охайні…
В травні мене мама народила, в час, коли в дворі цвіла калина, серцем щирим весни полюбила, їм завжди раділа, як дитина …
Ліс мене щодня до себе кликав, ніжно обіймала прохолода, вітер листям шелестів, мугикав, спів пташиний - справжня насолода…
Килими квітчасті на поляні, чистий, як кришталь, прудкий струмочок, трави соковиті і духмяні, ягоди сховались під листочок…
Ваблять око запашні суниці, чути спів пташиний звідусюди, бджілка п’є нектар із медуниці – милі серцю лісові етюди…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,