І ніжність, і ненависть,
Кохання, розпач, горе, покаяння,
Народжують життя в тобі одній,
А серце сповнює бажання
Вмить зупинитись... Але ні!
І ти летиш у темряву ночей,
Крізь простір сповнених надій,
Та не шукаєш тих очей,
Які завмерли у твоїй душі...
Ти довіряєш лиш мені одній,
Бо ти - це я, ти море мрій...
Це ніж, який завмер у сантиметрі...
Це сумнів... Краще було вмерти.
Ти шепчеш подумки ім`я,
Та ти - не я, бо я, -
Розтрощене ущент життя,
Розбиті у кімнаті дзеркала,
До крові збиті руки...
А моє серце... Нема у мене серця... Я - розлука...
