Казочка матусі миші
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Затіяла в вечірню пору миша
Читати на ніч дітками казочки.
У нірці враз запанувала тиша –
Вслухались мишенята залюбки
В дива предивні маминої казки.
На кожне слово наставляли вуха:
Про те, як жук у мандри полетів,
І чай варила в самоварі муха,
Як джміль-непослух меду не хотів,
А в кожній квітці все шукав ковбаски.
Казки лунали в нірці незвичайні:
Як виростив горох собі хом’як,
Та всі стручки великі урожайні
За щоки не вміщалися ніяк,
Про зайця, що не вчився борщ сьорбати.
Матуся наостанок позіхнула,
Про ясне сонце казочку знайшла,
Що в хмарну ковдру ніч до сну вгорнула,
Своїх маляток сонних обняла,
І теж пішла в віднірок дальній спати.
