ВІЗЬМУ БАБУСИНУ ХУСТИНУ
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Візьму бабусину хустину
На колір – синя синь небес,
На себе я її накину –
І в захваті замовкне пес!
І навіть квіти синьо-сині
У здивуванні струсять синь,
Коли в бабусиній хустині
Ступлю у синю далечінь!
А синє сонечко на трави
Застеле сині промінці,
Такі м‘якенькі і ласкаві,
Як сині китиці в руці.