22.08.2021 23:50
для всіх
75
    
  1 | 1  
 © Тетяна Амеліна

Твоє не прижилось коріння

Я тебе у собі зростила,  

Твої зігрівала зими,  

Сльозами твій цвіт кропила,

Щоб не стати на ранок чужими... 

Я твою колихала правду,  

Ковтаючи слів гіркОту,  

Коли ница твоя бравада

Засівала між нами осотом.

Правдолюбство твого об`єктиву

Не знаходило світлих плям,  

Й майоріли твої вітрила, 

Понад часом і понад життям.

Я тебе у собі ростила, 

Та в тумані душі жевріння

Ледь помітними стали вітрила,  

Бо твоє не прижилось коріння...



м. Київ, 30.05.2021 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.08.2021 12:28  Каранда Галина => © 

Подобаються ваші вірші своєю нестандартністю. Трапляються дуже сильні образи і дуже цікаві фрази - а це багато важить.