25.08.2021 12:35
для всіх
94
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

Under the rock...

Under the rock...

а злодій сходами югнув.

ніхто не бачив, 

ніц не чув... -

а скільки їх?...не стане чисел.

а не суди...

і не суджу!

сиджу, 

за столиком пишу

епоху, 

міф

і славу словом.

і олівцем простим в руці

слова, 

жбурляю камінці

у світ, 

в забруднений світогляд.

можливо, там, 

у хащах тих

у схов, 

на дно злодюга ліг, 

зарив, що вкрав

в глибокій ямі.

і визирає з-поміж спин -

чекає миті, 

чи хвилин

від пограбованих шаноби.

та й криголамом враз поплив -

лиш кілька баксів

відслинив...

по чим тепер у світі воля?...

а я оце 

сиджу, 

пишу.

мовчу, 

не скнію, 

не суджу.

слова у речення

складаю.

і мелодійний лине рок -

сягає він аж до зірок...

в дрімоті слухаю, 

кайфую...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2021 19:35  Віктор Насипаний => © 

рок не завжди йде під настрій. часто хочеться блюзу. щасти!

 27.08.2021 06:41  Микола Коржик => © 

Класно! Мені подобається. Вірш собі тече та й тече, пливе та й пливе... "слова у речення складаю"...

 25.08.2021 13:26  Каранда Галина => © 

"... лупайте сю скалу..."

 25.08.2021 12:44  Каллистрат => © 

Отлично! Классный стих, люблю ТАКОЕ. Спасибо )))