На жаль
з рубрики / циклу «Присвячення»
Світанки росяні, як спогад, бережу,
І ночі, замережані зірками,
Окраєць місяця схилився на межу,
І ллється світло із небес струмками…
Густі тумани млосно мліють за селом,
І їх обійми теплі та ласкаві,
Повітря чисте і прозоре, як нейлон,
Регочуть жаби у мілкій заплаві…
П’янкі, духмяні аромати за вікном -
Фруктовий сад і клумба їх дарує,
А на столі домашній хліб і молоко,
І мама у печі обід готує…
Солодкі спогади, немов чарівний сон,
Реальність - неспокійна і бурхлива,
Сільське життя змінила на міський фасон,
Але, на жаль, не стала я щаслива…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
