08.09.2021 08:58
for all
34 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ольга Шнуренко

На жаль

Світанки росяні, як спогад, бережу,

І ночі, замережані зірками,

Окраєць місяця схилився на межу,

І ллється світло із небес струмками…


Густі тумани млосно мліють за селом,

І їх обійми теплі та ласкаві,

Повітря чисте і прозоре, як нейлон,

Регочуть жаби у мілкій заплаві…


П’янкі, духмяні аромати за вікном -

Фруктовий сад і клумба їх дарує,

А на столі домашній хліб і молоко,

І мама у печі обід готує…


Солодкі спогади, немов чарівний сон,

Реальність - неспокійна і бурхлива,

Сільське життя змінила на міський фасон,

Але, на жаль, не стала я щаслива…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Публікації: Ольга Шнуренко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.09.2021 10:01  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Таню, за підтримку. Коли в реальному сьогоденні у житті людини нічого особливого не відбувається, то тоді лише спогади зігрівають душу... 

 09.09.2021 08:01  Тетяна Чорновіл => © 

Теплий і добрий вірш, як спомин про минуле. Не сумуйте. Нехай спомини приходять частіше, щастям наповнюючи дім.