Наїжачена казочка

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

В ліску збирала в кошик їжачиха

Лисички, сироїжки й маслюки,

Під ніс собі щось бурмотіла стиха,

Винюхуючи втоптані стежки.

Зрання колючим діткам між дубами

У школу лісову прийшлось іти,

Тому матуся пиріжків з грибами

Їм на обід надумала спекти.

Бурчала скрушно під поквапні кроки,

Уважно заглядаючи в траву:

– Жаль, пиріжків не можна на уроки

Давати учням в школу лісову.

Їжаченята ж бо урок зривали,

Коли в портфелях пиріжки були,

Самі, в клубки згорнувшись, їх жували

Ще й іншим учням щедро роздали.

А «два додати два» серед уроку

Спитав учитель лось у хом’яка,

То той з щоками повними, нівроку,

Ледь вимовив: – Всього пів пиріжка.

Пішла матуся до нори стежками,

Аж слід від лап у листі шерхотів,

І скоро ліс осінній пиріжками

В обідню пору смачно запахтів