13.09.2021 08:47
for all
13 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Анатолій Костенюк

Тінь явора

Тінь явора Явір — символ безсмертя.
Вікіпедія

Ти, яворе, мене переживеш.

Я вже підтоптаний, твоя ж гіллячка

дрібненька всохла. Кистями цвітеш –

і тінь така густа, мені аж лячно.


Люблю виходити я на балкон

і з острахом дивитися на тебе,

на крону найгустішу серед крон,

що закриває половину неба.


Ти – цілий світ. У бе́змірі тіні́

сховав скарби незвіданих історій.

І кожна з них з’являється мені,

звучить в мені крізь римові повтори.


Байками та сонетами летять

сюжети, миготять рядками фрази,

відлунюють жагою почуття,

яким в житті не збутися ні разу.


Якби зумів, як тільки би я зміг

їх передати світу на папері…

Та все виходять читачу на смі́х

незрозумілі начерки містерій.


Чи то на щастя, чи то на біду,

у тінь твою я, яворе, ввійду?

12.09.2021р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.09.2021 18:31  Каранда Галина => © 

Двір невеликий, неплодові дерева саджати сенсу немає. Та й місця, на даний час, теж. 

 14.09.2021 12:46  © ... => Каранда Галина 

Біля вікна чи балкона. Спостерігати, як росте...)

 13.09.2021 21:13  Каранда Галина => © 

Захотілося посадити явора... чи дуба, чи бука - щось довговічне. Треба придумати, де і як... 

 13.09.2021 11:01  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Прекрасний поет Олександр Вертинський і взагалі, талановита людина. Радію і сподіваюся, що і надалі таких народжуватиме наша Україна! Хоча, ще Шевченко питав:


І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки!


Нерозуміючи, що саме він і є апостол.


Наших апостолів визнають тільки посмертно.( )))))

 13.09.2021 09:23  КАЛЛИСТРАТ => © 

Спасибо за стих пан Анатолий!


Что-то в этом мире да есть)))

Минут за двадцать перед этим я как раз прочитал стих Александра Вертинского о Киеве: "Киев - родина нежная" и посмотрел ряд фотографий о городе тех лет.

Времена наступают ностальгические, что делать ? ....

Спасибо !