Опалим листям...
Ти пахнеш опалим листям,
Ще живим і сонячним-сонячним,
Гарячим, не стоптано-чистим,
В падінні своїм безпомічним.
Ти пахнеш вчорашнім літом
На зап’ястях прийдешньої осені…
Іще свіжим, але віджитим,
Черевиком байдужих столоченим.
Спішать, метушаться колеса,
На склі слід опалого листя…
Вже жовтень – фінальна п’єса –
Захочеш літа –вернися…
