15.11.2013 14:23
для всіх
202
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

Крізь осінь в зиму - до весни…

Крізь осінь в зиму - до весни…

Дерева листя щедро кидають під ноги,

А ті шепочуться із кожним моїм кроком.

І до гілок тепер їм надто вже високо.

Крізь осінь в зиму - до весни мої дороги.


Зими нависли сірі хмари сніговії

І обірвалися густим, лапатим снігом.

З весною в серці мої кроки стали бігом;

Наосліп майже, бо сніжинки вкрили вії.


І розвесніла березнева квітка-сонце!

Дійшов, добіг я, долетів, мов той лелека...

Проте до справжньої весни ще так далеко...

Взуття шепочеться із листям... Було сном це.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.12.2013 15:39  Оля Стасюк 

Хвилясте таке римування, красиве...

 16.11.2013 14:00  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже гарно!!!! Замріяно!

 15.11.2013 23:44  Тетяна Белімова => © 

Цікаво... Підслухана розмова взуття із листям))) Тільки поети здатні це побачити! (і почути)))

 15.11.2013 14:20  Володимир Пірнач => © 

Сподобався текст.
І фотка сподобалася :)
Оце мої улюблені фотки)))