Мені боляче,
що ти мовчиш...
спокійно спиш
А я немов кришталь,
розбита вся
і випитий до дна
бокал вина...
Мені не жаль
свого життя -
порубаного мяса,
забитого в екстазі
метелика... ні! мотиля!
Дзвінке звучання
ріже на шматки,
ламає на друзки,
Тобі не жаль...
Ти лиш мовчиш
А я - кришталь,
розбитий на шматки...
Лети...
Куди хочеш лети,
Немає біди.
Є лише біль,
Заглумлений хміль...
Боротись не треба.
Я - нічний мотиль
Тобі не жаль...
Нехай...
Ненавиджу жаль!
І тебе ненавиджу!!!
І кров"ю на снігу
пишу твоє ім"я,
І спопелю до дна
Все, що було...
На зло!
Мені тебе жаль...
Нездійснених бажань
не сповнить твоє серце...
Фальшу вуаль
спаде з лиця
І що тоді??
Залишиться зірниця -
Життєва одиниця...
Нема в тобі любові
Нещасний ти...
Так шкода...
Хіба в тобі є щось живе?
Отак поводитись з людьми?
Так розривати на шматки!
Ламати,
трощити,
рубати,
розбити,
роздерти,
залити
бетоном усі почуття...
Та це життя...
Переживу.
А ти?
Ти пам"ятатимеш завжди...
Я впевнена, колись
Відплатить хтось тобі сповна
Життя не без лайна...
І ти не вийняток
Побачиш...
Колись мені пробачиш
Оці гидкі думки,
Та маю право!
Я як в канаві...
В багнюці гніву
Переспіла...
Моя ненависть
Я йду...
Від світу
Від літа
Від болю
Від горя
Від себе
До неба
До раю
Лякаю?
Так і треба)
