В затишнім місці без кротів

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Черв’як, що вибрався з ріллі

Погрітись на осінній грядці,

До мух озвався: – Треба, братці,

Нору вже рити вглиб землі.

Бо наступають холоди.

Та мухи слухати не стали

Ріллю лиш лапками стоптали

І розлетілись хто куди

Черв’як же рився, аж потів,

Глибоку збудував оселю,

Скріпивши міцно стіни й стелю

Ще й кілька яблучок скотив

Підземним хідником знадвору,

Щоб був запас в осінню пору

На час зимових перспектив.

І влігся спати вже черв’як,

Та хто ж то риє хід у спальню?!

– Це ти вселився в глиб цю дальню?!! –

Заглянув у діру свояк,

– Вдвох легше буде в мить сумну

В землі проводити дозвілля.

Тож я прийду на новосілля

Узавтра зранку, після сну.

Зітхав черв’як вряди-годи,

Губив на сон надію марну,

Розкрив і книгу кулінарну –

Шарлотку вирішив спекти!

Та й спік! Шарлотка досхочу

До свята смаку додавала.

А зверху вітряна навала

Росила бризками дощу.