Сніданок з присмаком осіннім

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Як тільки в лісі заяснів світанок,

Зайчиха привела зайчат вухатих

Зелену травку скубти на сніданок

Поміж кущів осінніх рудуватих.

А жвава білка вже в дупло на дубі

Сипнула жолудів потіхи ради,

Щоб гризли зранку дітки її любі,

Поки грибків устигне назбирати.

Їжак озвався: – А мої малята

Ще сонні зрання бабок попросили.

Знайти ще можна в лісі їх багато,

Поки листки з дубів не притрусили.

Летюча бабка крильцем тріпотіла:

– Я не смачна комаха, щоб ви знали!

Й до річки на сніданок полетіла,

Де зранку співи жаб’ячі лунали.

Поки скрекоче в хорі жабка кожна,

На звук спішила бабка з нетерпінням,

Бо знала, що в цей час без страху можна

Гризнути ряски з присмаком осіннім.