13.10.2021 06:55
for all
9 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Осінні яблучні клопоти

Осінні яблучні клопоти

Три їжаки по яблука кислиці

Унадились осінньої пори,

Стежками між трави й сухої глиці

Дбайливо їх носили до нори.


Один зітхав: – Вам не здається, братці,

Що надто вже ці яблучка малі?

В коморі гнити будуть – шкода праці,

Бо довго не пролежать на землі.


– Ведмедя час провідати в барлогу –

У нього мед є о такій порі.

Позичимо й варення на підмогу

З кислиць малих наваримо в норі.


Ведмідь на зиму вже вкладався спати,

Та меду дав – змогли ледь донести,

І з яблук удалося зготувати

Горнятко запашної смакоти.


Лишилось тільки нишком поглядати

На те горнятко в дальньому кутку

Й гуртом холодну зиму дожидати,

Щоб пити чай з варенням на медку.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.10.2021 23:55  Каранда Галина => © 

Добрий ведмідь...