Навіяний осінній сон

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Раз їжачок у нірці при нагоді

Затіяв генеральне прибирання:

Змінив підстилку листяну на вході,

Постелю підпушив у спальні зрання,

Скрізь витер пил ще й речі склав як слід.

Пішов у ліс нарвати листя м’яти

Утоптаними між трави стежками,

Грибів устиг під листям назбирати

І юшки наварив з боровиками.

Поснідав, ще й лишилась на обід.

Хотілось відпочити по обіді,

Та гнав про відпочинок думку кволу,

Бо з нірки манять яблука на вітті,

І стигло зверху гупають додолу…

Тож їжачок підвівся – час іти.

Ох і плодів на яблуні вродило –

Рум’яні та смачні в осінню пору!

Вже й сонце плід свій у траву скотило,

Та добрих яблук на голках знадвору

Устиг трудяга в нірку нанести.

Під вечір пити чай немає змоги.

Приліг, укрився ковдрою гарненько,

Принюхався, ковтнув із чашки трохи

І замість карамельки глоду жменьку

Сховав уже в дрімоті за щоку.

У нірці тепло й затишно, тож марно

Згори десь місяць віщував негоду.

Хоч ніч холодна сутеніла хмарно,

Вітрець шелеснув листям біля входу

Й осінній сон навіяв їжачку.