Смоківниця та олива
Всьому свій час і час
для всілякої речі під небом.
Еклезіаст
для всілякої речі під небом.
Еклезіаст
Над смоківни́цею сміялася олива:
– «Я зеленію густолиста та вродлива,
а ти стоїш без листя взимку й навесні,
на тебе соромно дивитися мені.»
В зимову заметіль, сніги на землю впали.
Оливі густолистій крону поламали,
а голі фігові гілки, як і завжди́,
коли прийшла пора, дали листки й плоди.
Мораль для байки виклав ще Еклезіаст:
все в нашому житті трапляється в свій час.
