16.10.2021 19:39
for all
26 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

Йду...

Йду...

 

А я і далі йду своїм шляхом.

минають дні і місяці минають,

лягають почуття бува рядком.

та ще думки, що спокою не знають.

 

хай не щодня співається душі,

і не щодня на небі світить сонце,

нема, нема, - та й родяться вірші,

багряний лист наклеївсь на віконце.

 

вже незабаром прилетять сніги,

накриють землю, принесуть морози.

застигне небо, темне від нудьги,

чекаючи весни метаморфози...

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.11.2021 19:33  © ... => Каранда Галина 

Вітаю, пані Галино! Я щиро радий і втішений тим, що мої рядочки не лишають людей байдужими! Але вдвічі приємно, що вони ще й надихають! Вірш ваш чудовий! Я насправді. майже щодня заходжу на сайт, та читати та коментувати часу бракне... іноді щось прочитаю, чи своє додам! А Вам щира дяка! Щасти... ))

 23.11.2021 07:00  Каранда Галина => © 

Віталію Володимировичу! Вас довго не було, то я й забула Вам показати вірш, на який надихнули Ваші рядочки.
Показую))) 

 18.10.2021 10:00  Каранда Галина => © 

))) спасибі! 

 18.10.2021 07:19  © ... => Каранда Галина 

дякую щиро, пані Галино! хай Вам Бог дає творчої родючості! ))) 

 17.10.2021 17:58  Каранда Галина => © 

"нема, нема, - та й родяться вірші,"

Так. Саме так. Нема, нема, - та й родяться. Краще й не скажеш. Близьке.